хитрувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Виявляти хитрощі. 2) Міркувати над чим небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати … Український тлумачний словник
хитрувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лицемірити — (діяти лицемірно, виявляти нещирість), кривити душею (серцем), фальшувати, фальшивити, фарисействувати; лукавити (хитрувати, приховуючи правду); хитрувати, крутити хвостом (виявляти хитрощі) … Словник синонімів української мови
вихляти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) Рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік. || перен. Хитрувати, говорити неправду. 2) чим. Махати, хитати … Український тлумачний словник
жвиндіти — дю/, ди/ш, недок., зах. Хитрувати, лукавити … Український тлумачний словник
звиватися — і рідко ізвива/тися, а/юся, а/єшся, недок., зви/тися, зів ю/ся, зів є/шся і рідко ізви/тися, ізів ю/ся, ізів є/шся і діал. зви/нутися і рідко ізви/нутися, нуся, нешся, док. 1) Скручуватися, закручуватися в трубку, кільце і т. ін. 2) З єднуючись,… … Український тлумачний словник
лукавити — влю, виш; мн. лука/влять; недок. Хитрувати, приховуючи правду … Український тлумачний словник
микулити — лю, лиш, недок., зах. Хитрувати, викручуватися … Український тлумачний словник
микулитися — люся, лишся, недок., фіал. Хитрувати, викручуватися … Український тлумачний словник
мудрувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Удаватися в зайві й непотрібні міркування. || Вигадувати, робити щось незвичайне. 2) ірон. Те саме, що хитрувати. 3) над чим і без додатка, розм. Те саме, що роздумувати; обмірковувати … Український тлумачний словник